Географія 8 клас 21.12.2016р.

Тема: ОЗЕРА, БОЛОТА І ВОДОСХОВИЩА ТА КАНАЛИ,

ТИПИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ГІДРОЛОГІЧНОГО РЕЖИМУ

озера.docx (161307)

Завдання 1. «Створи схему». Запиши в зошит.

Якщо ми подивимось на карту України в збільшеному вигляді, то побачимо наче блакитні очі — озера. Вони надають Україні неповторної краси. Всі вони різні. Користь від них не тільки як від джерел води, хімічних сполук, лікувальних грязей, риби, а й насамперед як зон рекреації.

Озера

Озеро — природна заглибина на суходолі, заповнена водою. За утворенням улоговин розрізняють озера тектонічні, залишкові, льодовикові, загатні, лиманні, за водним режимом — стічні і без­стічні, за солоністю вод — прісні і солоні.

Озера:

за походженням озерних улоговин:

- заплавні — в долинах всіх рівнинних річок, особливо на ни­зовинних ділянках;

- дельтові — в дельті Дунаю: Ялпуг (найбільше прісноводне в Україні), Кагул, Катлабуг, Китай;

- лиманні — колишні лимани на узбережжі Чорного та Азов­ського морів, в Криму: Сасик, Донузлав, Акташське;

- карстові (провальні) — на Волинському Поліссі: Шацькі озера, Кримські озера;

- льодовикові — у Карпатських карах: Бребенескул, Несамовите озеро;

- вулканічні — на Закарпатті: Синє озеро, Липовецьке озеро;

- загатні — в Карпатах: Синевир.

за характером водного балансу:

- стічні, - безстічні, - з переміжним стоком.

за ступенем мінералізації:

- прісні,     - солонуваті,  - солоні - мінералізовані.

Лимани

На відміну від лиманних озер, мають постійне сполучення з мо­рем. На узбережжі Чорного моря — Дністровський (найбільший в Україні), Дніпровський, Бузький, Тилігульський, Хаджибей- ський, Куяльницький, Сасик (Кундук) та ін.

На узбережжі Азовського моря — Молочний, Утлюцький та ін.

Штучні водосховища створюють з метою:

- накопичення запасів води для побутових і господарських потреб,

- для регулювання водного стоку,

- створення умов для виробництва електроенергії,

- покращення умов судноплавства,

- риборозведення тощо.

Водосховища поділяють на два типи — озерні й річкові. Для водоймищ озерного типу характерне формування водних мас, відмінних за фізичними властивостями від властивостей проточних вод. Течії в цих водосховищах переважно зумовлені вітрами. Водоймища річкового (руслового) типу мають витягнуту форму, течії в них зазвичай стокові; водна маса за характеристиками близька до річкових вод. Основними параметрами водоймища є обсяг, площа дзеркала й амплітуда коливання рівнів води в умовах його експлуатації. Створення водосховищ істотно змінює ландшафт річкових долин, а регулювання ними стоку перетворює природний гідрологічний режим ріки в межах підпору. Використовують водосховища для потреб електроенергетики, рибного господарства, водопостачання, як місце відпочинку. Водночас створення водосховищ спричинює низку негативних явищ: «цвітіння води», розмивання водою берегів, підтоплення прилеглих територій. Зміна температури води у водосховищі, зменшення швидкості течії, порівняно з річкою, наявність значних мілин спричиняють значний розвиток у них синьо-зелених водоростей. Відмирання водоростей супроводжено поглинанням кисню і виділенням у воду отруйних речовин, тому часто трапляється замор риби.

Найбільші водосховища (моря): Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське створені каскадом на Дніпрі, серед інших — Дністровське (Дністер), Печенізьке (Сіверський Донець), Червонооскільське (Оскіл), Ладижинське (Пів­денний Буг), Симферопольське (Салгир) та ще понад 1000. В Україні існує близько 28 тис. ставків.

Завдання 2. За текстом та ілюстраціями підручника, а також картами атласу заповнити таблицю, зписать в зошит:

Завдання 3. Заповніть таблицю,запишіть в зошит.

Походження озерної угловини

Назва озера

Географічне розміщення

Річкові (стариці, дельтові, заплавні)

 

 

Морські

 

 

Карстові

 

 

Льодовикові

 

 

Вулканічні

 

 

Завальні

 

 

Болото — надмірно зволожена ділянка суходолу з шаром торфу не менш як ЗО см. За меншої товщини торфу території називають заболоченими землями. Болото містить лише 5-10% сухої речовини, решта — вода. Болота поділяються на низинні, верхові та перехідні. Вони розрізняються за джерелами живлення і харак­тером рослинності.

Раніше вважали, що болота — це «хворобливі лишаї» на тілі Землі, які не можна було використати в господарстві. Багато з них осушували. Це спричиняло обміління річок, уповільнення росту дерев, загибелі птахів і звірів, зникнення цінних ягід, зниження рівня води в колодязях. Тепер зрозуміло, що болота відіграють роль губки, що накопичує воду за її надлишків і віддає під час посух. Вони є фільтрами, які очищають воду річок і струмків. Настав час створити заповідники, де зберігалась би рослинність і тваринний світ боліт, запаси води в яких виручали б людину в посушливий період.

Завдання 4. З’ясуйте, чому Світязь називають українським Байкалом. Поясніть, чому не можна гуляти на болотах. З’ясуйте, у чому на сьогодні полягає економічна цінність торфу. Висвітліть необхідність у створенні штучних водосховищ. Записати відповідь в зошит.

Озера територією України розташовані переважно долинами річок, на Чорноморському та Азовському узбережжях, а також в Українському поліссі. Найбільшими озерами є Світязь, Синевир, Сасик, Ялпуг. Живлення озер мішане — сніговими, дощовими, подекуди підземними водами. Болота відіграють важливу роль у природному комплексі України. До штучних водойм належать канали, водосховища й ставки. Вони, перш за все, покликані забезпечувати прісною водою потреби господарства. Крім того, штучні водойми потрібні для судноплавства, виробництва електроенергії, рибальства тощо. Спорудження штучних водойм має бути науковообґрунтованим й не завдавати шкоди природі. Оздоровлення во­досховищ потребує здійснення комплексу водоочисних і водоохоронних заходів, застосування спеціалізованих технологій, нового обладнання.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 27 - 28 підручника.